На острови, розташовані в тропіках, часто обрушуються катастрофічні циклони. Вітри володіють величезною швидкістю – до 400 кілометрів на годину. При проходженні циклонів випадає колосальну кількість опадів – більше 1 метра на добу.

Місця зародження циклонів або тайфунів, як їх називають жителі Південно-Східної Азії, – Антильські острови в Північній півкулі і острів Мадагаскар в Південній півкулі. Виникають вони також на заході Каліфорнії і Мексики. Циклон, що проноситься над сушею, заподіює колосальні руйнування. Так, тайфун, що обрушився на Японію 21 вересня 1934, зруйнував 700 000 будинків, 1 800 мостів і вивів з ладу 11 тисяч суден.


Найсильніші вітри на земній кулі спостерігаються на мисі Денисом (Антарктида). Їх середньорічна швидкість тут 19,4 метра в секунду. У самий бурхливий місяць середня швидкість вітру досягає 25 метрів, а в самий «спокійний» -11,7 метра в секунду. Тут спостерігається 340 штормових днів у році.

В атмосфері, на висоті 10-12 кілометрів, виявлена ​​зона вітрів, що оперізує всю земну кулю, – так зване «струменева течія». Ширина цієї зони до 2 тисяч кілометрів. Вітри струменевої течії досягають швидкості 300-400 кілометрів на годину, а над Японією зареєстровані вітри швидкістю 700-800 кілометрів на годину.

Теплий вітер «чинук», що дме з східних схилів Скелястих гір у Канаді, іноді в кілька хвилин викликає підвищення температури повітря на 30 градусів за Цельсієм і більше. Таке швидке підвищення температури призводить до випаровування снігового покриву висотою в 30 сантиметрів без утворення води, а влітку різко прискорює дозрівання плодів.