Корисні поради та підбірка цікавих статей

Всі ми у дитинстві задавалися питаннями, типу "Чому трава зелена". Дитинство пройшло, але не всі й досі знають відповіді на прості, але і складні питання. Все ще не хочете дізнатися?

У результаті дослідження, проведеного американськими вченими, зв'язок між пасивним курінням і типовими для курця хворобами не підтвердилася - в жодного з обстежених пацієнтів, які довго вдихали дим сигарет, не було знайдено ні коронарної хвороби, ні раку легенів - типових захворювань завзятих курців. Всього в дослідженні взяли участь 35,5 тис. осіб, які ніколи в житті навіть не пробували курити, зате хто-небудь з їхніх близьких димів, як паровоз. Результати дослідження опубліковані в статті англійського видання British medical journal, в якій автори роблять такий висновок: "Зв'язок між пасивним курінням і виникненням легеневих і серцевих захворювань набагато менше, ніж вважалося до недавнього часу". Так що тепер глузування курців, в стилі «вам ще небезпечніше жити ніж нам», не мають під собою ніякого грунту. Однак це не виправдовує тих, хто огидним смородом нікотину, отруює атмосферу в громадських місцях.

Напевно у своєму житті у вас бували випадки, коли ви що-небудь забували. Особливо знайомо цей стан школярам і студентам. «Адже я ж вчив це!» - вигукують вони. «Чому ж я не можу тепер цього пригадати?» Та й у дорослих людей часто бувають такі випадки.

Чому ж ми часом не можемо запам'ятати інформацію і відтворити її потім? Учені розходяться в думках щодо механізмів роботи нашої пам'яті. Однак існують кілька практично загальновизнаних механізмів, що дозволяють спростити запам'ятовування, зробити його надійніше і полегшити відтворення (згадування) запам'ятовування інформації. Ці механізми можна назвати законами пам'яті. Ось головні з них: закон уваги. Скаржитесь, що не можете щось пригадати?

З появою перших ноутбуків це питання стало нагальним в середовищі користувачів комп’ютерної техніки. І хоча минуло вже кілька років, але воно також актуальне. І тому кілька причин і однозначної відповіді немає. Тому поділюся своїми думками на користь вибору того чи іншого типу комп’ютера залежно від обставин і вимог користувача.

Чим настільний комп’ютер (десктоп) кращий ноутбука?

→ на ньому зручно працювати. Можна сісти на зручну відстань від монітора, зручно розташувати клавіатуру та інші важливі нюанси, коли працюєте більше 1 години на день.

7% американців щодня харчуються в ресторанах Макдоналдс.
Кетчуп придумали в Китаї.
У 1995 році вперше в історії японці з'їли більше м'яса, ніж рису.
Шоколад складає всього 3% від обсягів продажів компанії Nestle.
Шарль де Голль якось зауважив про Францію: "Як можна керувати країною, в якій 246 видів сиру?".
Кілограм лимонів містить більше цукру, ніж кілограм суниці.

Отже, ура, товариші! Відбулося те, чого всі так довго чекали: тепер можна бути безпосереднім учасником сцен кінострічки, можна потрапити в сам вир подій, у саму атмосферу фільму, тепер все більше й більше стрічок знімаються у форматі 3D. Людям подобається, інженерам є робота, компаніям капає $. Начебто всі задоволені. Але мало хто замислюється, за рахунок чого досягається 3D-ефект і що він реально може шкодити здоров'ю.

З недавнього часу в кіноіндустрії наклюнувся бум на 3D. Усі ходять у кіно тільки на об’єм, дивитися плоскі фільми нібито вже не круто. Компанії, що випускають монітори, телевізори та відеокарти налагоджують масовий випуск хоум-обладнання для перегляду об’єму. Але ніхто й не замислюється про можливу шкоду. Я розумію, що в нашому світі досить складно говорити про щось нешкідливоме, в мегаполісах навіть повітрям дихати шкідливо, не кажучи вже про всілякі девайса, типу мобільника. Але все ж мені здається, що шкоду треба мінімізувати. Про шкоду мобільного телефону чи комп'ютера кожен замислювався хоч раз, а от про 3D...

Медики офіційно визнали залежність від Інтернету та відеоігор психічною хворобою. Американська медична асоціація має намір внести до списку розумових розладів, що офіційно діагностуються, пристрасть до відеоігор.

На думку лікарів, небезпека психічного захворювання загрожує кожному, хто проводить за відеоіграми більше двох годин на день. Це стосується також тих, хто тиняється Інтернетом у пошуках гострих відчуттів.

Необхідність віднести будь-яку віртуальну залежність до хвороб назріла давно, переконані вітчизняні експерти. Адже раніше вона трактувалась медиками лише як одна з форм азарту. Надмірна популярність комп’ютерних розваг та їх вплив на людину давно викликали занепокоєння лікарів. З одного боку, вони тренують увагу, логіку та реакцію. З іншого – відривають користувача від реального життя, перетворюючи його на додаток до комп’ютера. На їхню думку, комп’ютерну залежність необхідно внести до офіційного списку психічних відхилень.

Згідно з тлумачним словником Д.М. Ушакова: «Плітка - недоброзичливий або порочить слух про кого-небудь, поширюваний на підставі невірних, неточних і вигаданих відомостей». Чому люди пліткують? Зазвичай люди пліткують для того, щоб підвищити власну самооцінку, звеличуючи свої власні достоїнства за рахунок приниження інших. Пліткують ті люди, які не досягли успіху в своїх життєвих аспектах, яким не вистачає уваги і душевного тепла. Цим самим вони зближуються з іншими людьми, створюючи ілюзію довірчу спілкування. З такими людьми потрібно бути обережно, бо можна самим потрапити на цю вудку і тоді через деякий час ви дізнаєтеся про себе дуже багато «цікавого». Було б добре, якщо ви не будете звертати на це увагу, в гіршому випадку вам забезпечені сварки та скандали, з наслідками.