
Pink Floyd
Найбільшу свою популярність Pink Floyd отримав, завдяки виходу в 1979 році альбому, який називався The Wall (Стіна). Найцікавіше, що саме цей концерт був виконаний при катастрофі знаменитої берлінської стіни. Тим більше, що написав всю музику й тексти до цього альбому Роджер Уотерс.
До речі сказати, до сих пір, Роджер Уотерс і Девід Гілмор не можуть поділити між собою приналежність, назва групи і використання даного бренду. Гілмор довів свої права в суді, що саме він є володарем назви Pink Floyd і може випускати музику, використовуючи таку назву групи.
Роджер Уотерс цей процес програв, але, тим не менш, це не заважає йому створювати альбоми, які стають досить цікавими для шанувальників старих записів Pink Floyd.
Клавішник групи Річард Райт теж свого часу намагався займатися сольними проектами, але не досяг у цьому ніяких висот, які були б порівняти з рейтингом альбомів Гілмора або Уотерса.
Взагалі, Pink Floyd група досить специфічна, яка використовує для впливу на публіку не тільки свою музику, а ще й так звану «тисняву на мізки». У кожному феєричному шоу використовується величезна кількість софітів і лазерної техніки. Концерт «Пульс» продемонстрував світові, наскільки вся ця техніка може використовуватися в повному обсязі. Саме в цьому концерті, крім використання піротехніки, виступали досить знамениті особистості, які виконували партії бек-вокалу.
Одну з найголовніших бексейдж-партій виконала вокалістка, багатьом знайома по треку «Stop». Заради Pink Floyd вона кинула сольну кар'єру і пішла просто навіть на підспівки.
Взагалі, вплив Pink Floyd на всю, не тільки сучасну, а й рок-музику взагалі, просто неоціненне. Вони створили настільки унікальний стиль, що його повторити, практично, неможливо. Те, що існують чвари між колишніми членами цієї групи, доводить тільки одне - вони намагаються в цьому бренді реалізувати свої можливості і нові ідеї. І треба сказати, що і у Девіда Гілмора, і у Роджера Уотерса, це виходить.