Пральні машини відомі всім, але для багатьох вони все ще предмет розкоші. До того, як з’явилися пральні машини, білизну вдома прали у дерев’яній або оцинкованій ванні. Її терли на рифленій пральній дошці. Потім білизну викручували й вішали на вірьовку сушитися.

Одну з перших пральних машин сконструював Гамільтон Сміт із Пітсбурга, штат Пенсильванія, США, у 1858 році. Ця машина керувалася рукояткою, яка обертала лопасті, розташовані всередині балії. Була й інша пральна машина, яка імітувала прання на пральній дошці. Але всі ці машини не користувалися успіхом. Білизна часто заплутувалася, зав’язувалася вузлом або рвалася. У 1907 році була винайдена пральна машина з мотором. До 1912 року майже всі домашні пральні машини приводилися до руху електрикою.

Баки перших пральних машин робили з дерева. Потім їх почали робити з металу: міді, оцинкованої сталі, алюмінію й цинку. До 1961 року практично всі баки почали покривати фарфоровою емаллю, оскільки такі машини повинні були витримувати дію сильних пральних порошків і будь-яку температуру води.

Мішалка була винайдена у 1922 році. Більшість мішалок являли з себе конус з декількома плавниками на нижньому кінці. Мішалка перемішувала білизну зверху вниз і з боку на бік. Повністю автоматизована пральна машина з’явилася у 1937 році.

Більшість пральних машин можуть прати 3 – 4 кілограми білизни. Вони споживають близько 150 літрів води за одне прання, а температура води підтримується на рівні 55 – 70 градусів.

Перша діюча сушка була виготовлена у 1980 році.

Комбінована пральна машина з вичавленням була вперше представлена на ринку в 1958 році.