Заморожування – це процес створення холоду й збереження речей у холоді. Це досягається шляхом повного витягнення тепла з предметів, тому заморожування - це процес видалення тепла.

У давні часи, звичайно, користувалися снігом і льодом для цієї мети. Це був природний шлях. Так охолоджувалися вина. Але навіть в давні часи був відомий інший спосіб створення холоду.

Це був процес розчинення певних солей у воді. Такі матеріали як солі селітри й нітрат амонію, охолоджують воду, в якій розчиняються. Таким чином, знижується температура води, Сіль знижує точку замерзання води. Коли сіль випаровується на льоді він перетворюється у воду. Щоб ця зміна сталася потрібні витрати енергії, а, тобто й тепла.

Таким чином, первинними методами охолоджування були природні, такі, як лід, вода й розчинені у воді солі. Але існує ще один спосіб заморожування, він називається випаровуванням, перетворенням рідини в пару. Коли невелика кількість води або спирту потрапляє на руку, відчувається похолодання: рідина випаровується, забираючи при цьому частину тепла.

Цей принцип випаровування застосовується у сучасних холодильниках.

У 1823 році Майкл Фарадей відкрив як пари аміаку перетворюються у рідину шляхом збільшення тиску й стиснення його з подальшим витягненням тепла. Коли тиск збільшується й рідина знову випаровується, це вимагає витрат тепла й виробляється холод.

Як це відкриття зробило можливим винахід холодильника?

Все дуже просто. З’явився шлях, коли спочатку пара перетворюється на рідину, віддаючи тепло. Потім ми можемо знов перетворити рідину на пару, забираючи тепло, Контролюючи цей процес, роблячи його безперервним, ми й отримуємо сучасні холодильники.

Перші холодильні камери, створені на цьому принципі, були побудовані швейцарським винахідником Карлом Ліндом у 1874 році для охолоджування пива.

У 1877 році Лінд використав аміак як рідину у своєму винаході, звідси пішла історія холодильника.