Днями переглянула три частини фільму «Сутінки», і це наштовхнуло мене на думку, як вчинила б я і, що вибрала б, опинившись на місці головної героїні. Адже любов - це страшна сила, а взаємна любов подвійно.

Коли любиш людину, зробиш все, щоб бути з ним вічно. Але ми ж не розуміємо значення слова «вічно». Адже все пізнається в порівнянні і життя люди цінують, тому що існує смерть, і загроза її настання.

А якщо ця загроза зникне, не пропаде сенс життя. Жити і нічого не боятися, чи не про це мріють люди? А якщо їм це дати, чи сподобається їм жити в такому світі? Але все відразу ж змінюється, коли приходить любов .

І погляд на життя в першу чергу. Цікаво спостерігати за тим, як людина змінюється. Змінюється все: звички, бажання, мрії, прагнення і в першу чергу очі, в них з'являється, як не банально б звучало, іскра. І коли закохуєшся, не можеш уявити, що колись було по-іншому, і боїшся замислитися, що колись це може закінчитися.

І якщо на хвилину уявити, що твій улюблений житиме вічно і може взяти в це життя тебе з собою, складно припустити що хтось відмовиться. Адже любов для цього і є, щоб кидатися в неї з головою і не озиратися.

Автор статті: Анастасія