"Вконтакте".........слово, яке буквально пару років тому нікому нічого не казало, окрім Дурову.......А зараз?!......більшість із нас не можуть уявити свого життя без нього......Тут ми слухаєм музику, перписуємся, дивимся фільми, відео і ше багато всього......так, вконтакте корисна річ......але з іншого боку, скільки часу ми тратим просто так, сидячи тут.... ми можем по сто раз заходити на одну і ту саму сторінку, дивлячись чи нема нічого нового, хоча ще до того ми знаєм, що там і бути нового не може......ми вважаєм, що всі друзі вконтактах є насправді наші друзі.....і якшо хтось нас видаляє із друзів вконтактах, значить він мені більше не друг, ну чи шось типу того.....чому ж так?!.....що ж це з нами?!......можливо, ми прив'язані не до вконтактів, а до людей заради яких ми сюди заходим......дивно, але всім нам легше спілкуватись сидячи вдома, маючи багато часу щоб подумати, що ж відписати, а не стоячи перед людиною, і відповідати те що відчуваєш, а не думаєш......ми просто не маєм достатньо сміливості......а може і маєм?? так маєм....!! ми готові відкрито поговорити!!!...... але стається щось непередбачене, і ми знов повертаємся до вконтактів.......Чому ми довіряєм їм?!......адже відомо, не можна вірити словам, коли не бачиш очей.....очі, це маленькі дзеркала серця, вони відображають відчуття людини......і замість того, щоб поглянути в них, зрозуміти все без лишніх слів, ми довіряєм якомусь куску метала......ми думаєм, що дивлячись на авку, можна відчути людину.....та це ж повна нісенітниця!!....людина на авці завжди або краща, або гірша ніж вона є насправді.....!!! буває так, що вконтактах ми не завжди переписуємся із тою людиною якою ми б хотіли поспілкуватись......адже буває, що ти не можеш зайти вконтакти, але знаєш, шо тобі можуть написати щось важливе, то ти даєш свій пароль і логін свому дуже хорошому другу......він заходить і як кажуть, хоче допомогти тобі.....але то не допомагає.......потім заходиш ти і приходиться все по можливості виправляти........зараз, дуже часто освідчуються в коханні через контакти.......навіщо?!....та це повний брєд.....!! через вконтакти потрібно писати такі важливі речі, лише тоді, коли взагалі(!!!) нема можливості сказати це в очі!....коли ми отримуєм відповідь вконтактах, ми всеодно хочем почути це своїми вухами.....це теж саме, що коли нам подобається дівчина і ми їй про це скажем через третю людину.........і відповідь прийде теж через ту саму людину.....цікаво, що ж ми будем робити перше........перш за все ми не повірим і всеодно самі перепитаємся в неї.........інколи, ми пишем статуси ........але вони теж не допомагають.....їх читають тисячі, але переважно не та, якій це адрусується......
Смайлики.......вони просто орфографічні знаки, які чомусь багато означають.......ми їх пишем завжди......одні з них означають сум, інші радість посмішку. А може нам слабо замість того, щоб відправити коханій людині смайлик, просто підійти і поцілувати?!
Задумайся над цим!!! можливо пора щось міняти?!